Чи можна в Україні позбавитися дискримінації на роботі?

Чи можна в Україні позбавитися дискримінації на роботі?

Чи реально в Україні викорінити дискримінацію на робочому місці?

Ось уже чотири роки бізнес в Україні «працює» в межах політики рівності та різноманітності, але поки це лише законодавчо. У 2012 році Верховна Рада прийняла закон з протидії дискримінації (у рамках плану дій візової ліберелізації), що охоплює усі сфери, зокрема і трудову.

Та, на жаль, на практиці для більшості українських компаній тема антидисркимінації залишається ще чимось ефемерним. Значно прогресивнішими у цьому питанні є українські офіси західних компаній, для яких дотримання прав людини та впровадження політики рівності на робочому місці не є чимось позамежним. Адже для будь-якої західної компанії політика рівності – це звична практика. Більше того, за останні роки ми стали свідками, як прояв соціальної активності бізнесу та залученості у життя громад  на Заході стали таким собі must have.

Україна поки що в цьому питанні відстає від європейських сусідів. Та все ж певні кроки вперед у напрямку дотримання політики корпоративної рівності вже зроблено. І це вселяє оптимізм.

У 2014 році Україна ратифікувала Договір про асоціацію з Європейським Союзом, який містить для бізнесу багато вимог та викликів. Передбачається, що українські компанії мають запровадити низку стандартів та правил Євросоюзу, зокрема щодо прав людини та протидії дискримінації на робочому місці.  Додаток ХL до глави 21 «співробітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей» договору про асоціацію ЄС містить зобов’язання українського бізнесу впровадити шість директив Ради ЄС протягом трьох років з дати набрання чинності договору, тобто до кінця 2017 року.

Окрім жорсткої заборони дискримінації працівників (зрештою, заборона дискримінації в українському правовому полі існує з моменту прийняття Конституції у 1996 році: 24 стаття гарантує рівність всіх громадян),  ці директиви також передбачають певні нововведення. Наприклад, запроваджується правовий механізм «тягар зворотного доказування». Згідно з ним не людина, котра зазнала дискримінації на роботі, повинна доводити в суді, що її права були порушені, а роботодавець в рамках адміністративного/цивільного позову має доказувати, що факту дискримінації не було.

Для імплементації відповідних норм у Верховній раді вже проголосований в першому читанні законопроект №3501 «Щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу». Цей документ передбачає адміністративну відповідальність за дискримінаційні дії та спрощує процедуру покарання. За логікою авторів законопроекту, право накладати адміністративне покарання надається уповноваженому з прав людини (омбудсменові). Станом же на сьогодні працівник може лише звернутись до суду і там доводити факт дискримінації, а омбудсмен, маючи лише експертні функції, може надати відповідний висновок на запит суду щодо підтвердження чи спростування факту дискримінації.

Виникає логічне питання: чи можна мінімізувати ризики для бізнесу від судових позовів чи рішень уповноваженого з прав людини у разі, якщо парламент таки прийме законопроект 3501 в другому читанні?

Тут не потрібно вигадувати велосипед, а достатньо звернути увагу на досвід західних компаній. Зокрема, послідовно впроваджуючи політику рівності та різноманітності, компанії попереджають будь-які прояви дискримінації на робочому місці, а  в разі виникнення судового позову від працівника, компанія у судовому процесі завжди почуваєтеся в рази впевненіше.

Політика рівності та різноманітності передбачає заборону будь-якої форми дискримінації на робочому місці (дискримінація, утиск, переслідування, образи) за ознаками національності, кольору шкіри, статі, сексуальної орієнтації інвалідністю та ін.

Щодо протидії дискримінації компанії впроваджують спеціальні процедури: під час щорічного навчання для працівників організовують лекції зі спеціальної етики, здійснюють роз’яснення щодо дискримінації та її видів з метою уникнення в колективі жартів або поведінки, яка може ображати деяких членів трудового колективу.

Варто зазначити, що часто великі ІТ-компанії мають навіть спеціальні підрозділи з різноманітності. Наприклад, в IBM передбачена посада спеціального віце-президента з різноманітності, а перша політика з різноманітності була прийнята компанією ще у 1953 році.

Не секрет, що європейські стандарти андидисркимінаційного законодавства одні з найжорсткіших в світі, навіть американське законодавство порівняно м’якше. Наприклад, федеральне законодавство США не забороняє дискримінації в сфері праці за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Можна констатувати, що в цьому питанні Україна просунулася далі США: український парламент у 2015 році вже імлементував заборону будь-якої дискримінації у сфері праці (зокрема стаття 21 КЗпП України).

Уже другий рік поспіль в Україні за ініціативи громадських організацій проводиться дослідження Український індекс корпоративної рівності, що допомагає бізнес-середовищу впроваджувати механізми протидії дискримінації.  Останні дані Індексу засвідчують, що український бізнес доволі успішно впроваджує політику рівності та різноманітності. Наприклад, торговельна мережа Ашан працевлаштовує людей з інвалідністю, Британська рада в Україні адаптувала офіс для людей з інвалідністю, а мережа косметики ручної роботи Lush проводить спеціальну програму «Gay is ok». Ці приклади надихають і вселяють віру.

Наразі участь у Індексі корпоративної рівності беруть участь більше 150 підприємств. І досвід компаній, які активно впроваджують політику рівності в Україні, показує, що це навіть може приносити численні бонуси, такі, як залучення нових маркетингових груп, підвищення лояльності, як працівників, так і клієнтів компанії, залучення прогресивного та молодого персоналу, повага європейських та американських бізнес-партнерів.

Зрештою, кожен з нас заслуговує на робоче місце без дискримінації, де гідність та свобода особистості будуть не просто пріоритетом, а певним ціннісним стрижнем бізнесу. Саме такі компанії здатні змінювати світ на краще.

Тимур Левчук
Керівник проекту Український індекс корпоративної рівності.


14 вересня Тимур виступить на форумі «Прийняття непопулярних рішень» з темою: Рівні можливості в бізнесі — непопулярно лише в Україні.

Долучайтесь!

Гострі теми, вихід за рамки мислення, вирішення складних рішень, талановиті спікери-управлінці.